Розробник «Стугна-П» і «Нептун» повторно просить захисту від Держаудитслужби, а ДАСУ наполягає на своїй правоті

Держпідприємство "Державне київське конструкторське бюро (ДержККБ) "Луч" повторно звернулося до уряду та вищого політичного керівництва країни через дії та висновки Державної аудиторської служби України (ДАСУ), у свою чергу ДАСУ відкидає обвинувачення та наполягає на законності своїх дій.

"Через 10 днів після публічного звернення нашого підприємства щодо хибності висновків Держаудитслужби та пов’язаних з цим загроз, 29 вересня Державна аудиторська служба розпочала ревізію "окремих питань" діяльності ДП "ДержККБ "Луч", в тому числі щодо включення прибутку до складу ціни на нашу продукцію", — пояснило держпідприємство необхідність повторного звернення.

Воно нагадало, що раніше Держаудитслужба звернулася з вимогою про стягнення отриманого підприємствами прибутку за договорами з Міноборони, тоді як підприємство просило уряд і парламент запровадити мораторій на проведення, зокрема Держаудитслужбою, перевірок підприємств ОПК до припинення воєнного стану.

У ДержККБ "Луч" наголосили, що за свої обігові кошти розробляють нові системи озброєння, ліквідовують наслідки ракетних ударів, відновлюють і замінюють пошкоджене обладнання та продукцію, здійснюють релокацію виробництва і нарощують виробничі потужності. Ці обігові кошти формуються прибутком, одержуваним, зокрема, від державних контрактів, що було передбачено постановою №363 від 3 березня 2021 року, яка є чинною й нині.

"Вимога Держаудитслужби щодо повернення прибутку є критичною для діяльності підприємства і ставить під питання виживання оборонно-промислового комплексу", — заявляє ДержККБ "ЛУЧ", до розробок якого належать такі відомі на ринку комплекси, як ПТРК "Стугна-П", "Корсар", "Нептун" і "Корал".

На держпідприємстві додали, що вже третя за час воєнного стану перевірка ДАСУ викликає здивування і відволікає ресурси від розроблення та виробництва озброєння, тоді як 29 вересня 2023 року на відкритті Міжнародного форуму оборонних індустрій президент Володимир Зеленський навпаки повідомив, що Україна розробляє спеціальний економічний режим для оборонно-промислового комплексу.

Зі свого боку ДАСУ відкидає звинувачення на свою адресу і заявляє, що від початку повномасштабного вторгнення Росії виявила зловживань на 6 млрд грн, які виконавці державних контрактів у сфері оборони хотіли вивести з бюджету країни, і наполягає на законності перевірок ДержККБ "Луч".

За словами голови відомства Алли Басалаєвої, всі спроби виробників, зокрема й зазначеного держпідприємства, перекласти на аудиторів відповідальність за невиконання умов профінансованих на 100% державних контрактів є маніпуляцією.

"Висновки, зроблені аудиторами, жодним чином не призведуть до зупинки виробництва критичних видів озброєння, включаючи кілька ракетних комплексів", — наголосила Басалаєва.

Вона повідомила, що ДАСУ здійснює ревізію КБ "Луч" за зверненням правоохоронних органів, тим паче що попередню ревізію підприємства востаннє проводили десять років тому.

"КБ "Луч" є виконавцем окремої ракетної та протиракетної програми, що окремо фінансується урядом. Тому висновки, зроблені Держаудитслужбою в рамках аудиту Міноборони ніяким чином не впливають на наявність фінансових ресурсів КБ "Луч" як виконавця програми. Тож будь-які заяви, що дії Держаудитслужби впливають на розробку ракет, є маніпулятивними", — заявила Басалаєва.

Вона нагадала, що згідно із законом відомство може тільки фіксувати можливі порушення і давати рекомендації якомога швидше усунути виявлені недоліки.

Керівниця Держаудитслужби також відкинула обвинувачення про нібито перешкоджання оборонним підприємствам у можливості отримувати прибуток, посилаючись на ухвалені урядом у липні цього року зміни до постанови №1275 від листопада минулого року "Про деякі питання здійснення оборонних закупівель". Посилаючись на її початковий текст, ДАСУ раніше вимагала повернути прибуток виконавців замовлень Міноборони.

"Ми працюємо виключно в межах закону. Є відповідні постанови Кабміну, які дали зелене світло виробникам оборонного сектору. Всі звинувачення щодо відсутності прибутку – зняті. Прибуток включається до контрактів, починаючи з липня 2023 року, коли Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову", — зазначила Басалаєва.

Водночас у відомстві агентству "Інтерфакс-Україна" уточнили, що липневі зміни до постанови №1275 не знімають питання про законність прибутку, отриманого виконавцями замовлень Міноборони до липня цього року, і необхідності його повернення.